Новий закон про віртуальні активи: картинка склалася, але без деталей

8 вересня 2021 року Верховна Рада нарешті прийняла довгоочікуваний закон «Про віртуальні активи», який прояснив безліч неоднозначних моментів. Особливо це стосується статусу криптовалюти і правил її обігу на території країни. Розглянемо нововведення ближче.

Неоднозначний термін

Почнемо з того, що взагалі законодавець розуміє під «віртуальним активами». Ознаки такі:

  • вони є нематеріальним благом (не можуть бути Представлені на матеріальних носіях)
  • підпадають під список об’єктів цивільних прав (тобто, ними можна володіти і розпоряджатися)
  • представляють собою електронну форму сукупності даних (по суті, є блоками впорядкованої інформації);
  • існування і звернення активів обумовлене програмними інструментами (конкретним електронним середовищем).

З даних ознак можна зробити наступний висновок: віртуальні активи НЕ зводяться тільки до криптовалюти. Цифрова валюта виявляється частиною поняття, але під визначення підпадають і інші інструменти, за типом токенів, NFT або навіть внутрішньоігрових предметів. Дійсно, фактично існування більшості цифрових продуктів, які мають певну цінність, обумовлено програмним середовищем (екосистемою), будь то технологія блокчейн, торгівельні майданчики або сервер онлайн-гри.

Варто зазначити, що спроба дати визначення віртуальним активів вже була в прийнятому Законі України в протидію легалізації доходів. В даному акті під ними розуміються цифрові платіжні засоби, що йде врозріз з новим визначенням.

Як результат: зараз існують два різних пояснення віртуальних активів, що створює відчутну плутанину не тільки в регулюванні, а й в тлумаченні. Однозначно потрібно очікувати роз’яснень від компетентних державних органів.

Повернемося до нового закону

Його сила поширюється на правовідносини, в яких присутній «український елемент»:

  • постачальник або отримувач послуг, що мають представництво в Україні;
  • угода, відповідно до якої оборот віртуальних активів здійснюється згідно з українським законодавством;
  • набувач активів (або обидва контрагенти) є резидентом(ми) України.

Закон також запроваджує цікавий поділ всіх віртуальних активів на дві групи: забезпечені і незабезпечені.

Тут знову виникає проблема тлумачення. До першої категорії можна віднести продукти, які обмінюються на (державну) валюту, до другої можна віднести інструменти, які можуть бути обмінені тільки на інші цифрові активи.

Є й альтернативна думка: що оборот забезпечених активів підкріплений реальними благами (грошима або іншим майном), в той час як незабезпечені нічим НЕ підкріплені.

Найбільшу довіру викликає останнє трактування, так як в новому законі встановлено, що віртуальні активи НЕ є засобами платежу. Більш того – їх не можна обміняти на реальні блага, будь то майно, послуги або гроші. Таким чином істотно звужується потенціал використання віртуальних активів Не тільки в комерційних, а й в цивільних цілях.

Про обов’язкове ліцензування віртуальних активів

Новий закон вказує, що в ряді випадків при використанні віртуальних активів буде потрібно пройти ліцензування. Позначено 4 види діяльності:

  • зберігання і управління віртуальними активами (або ключами від них)
  • обслуговування обмінних операцій з віртуальними активами (як на інші аналоги, так і на реальні блага);
  • переклад цифрових активів;
  • будь-які посередницькі послуги.

Список досить значний, але є важливі винятки:

  • якщо ваш сервіс працює з некастодіальними гаманцями (тобто користувачі можуть розпоряджатися своїми накопиченнями в криптовалюті самостійно);
  • якщо ваш сервіс працює за смарт-контрактами або на децентралізованому протоколі, на основі яких здійснюються внутрішні переклади.

Що стосується посередницьких послуг все складніше. Фактично будь-яке посередництво ґрунтується на публічному розміщенні активів. Саме з цієї причини воно підлягає ліцензуванню.

Як отримати ліцензію на віртуальні активи?

Компанія, яка бажає на законних підставах займатися віртуальним активами, повинна відповідати законодавчим вимогам.

Ключову роль відіграє мінімальний розмір статутного капіталу, який дорівнює 1,19 млн гривень (для нерезидентів – 5,95 млн гривень) у разі зберігання та адміністрування. Для всіх інших видів діяльності (послуги з обміну, перекладу і посередництва) мінімальна величина статутного капіталу повинна складати 595 тисяч гривень (для нерезидентів – 2,98 млн гривень).

Порядок оформлення ліцензії:

  • Скласти заяву і підготувати документи.
  • Оплатити державний збір (68-136 тисяч гривень для резидентів і 340-680 тисяч гривень для нерезидентів).
  • Чекати розгляду заявки (30 днів).
  • Отримати ліцензію.

Термін дії ліцензії – 1 рік. На даний момент жодних норм про продовження юридичної сили дозволу не встановлено (чекаємо або поправок, або роз’яснень від Мінцифри).

Примітно, що нерезиденти повинні заплатити набагато більшу суму, ніж вітчизняні компанії. Український законодавець явно стимулює саме внутрішній ринок, позбавляючись від сильної іноземної присутності (що в принципі збігається з сучасною політикою держави в цілому).

Разом із заявкою потрібно підготувати наступні документи:

  • код доступу до копії статуту компанії (або установчого договору), який зберігається в електронному вигляді в базі даних ЄДРПОУ;
  • джерела фінансування статутного капіталу (звідки були взяті кошти);
  • підтвердження фактичного внесення коштів;
  • інформація про бенефіціарів. Особлива увага повинна бути приділена їх ділової репутації;
  • відомості про директора і засновників;
  • квитанція про оплату державного збору;
  • внутрішній акт компанії, відповідно до якого регулюються правила захисту персональних даних.

За обсягом необхідної документації ліцензування дуже схоже з повноцінною реєстрацією юридичної особи. Очевидно, що держава прагне суворе регулювання діяльності організацій, які будуть займатися віртуальними активами.

Вже можна отримувати ліцензію?

Ухвалення закону Верховною Радою – значний крок вперед в регулюванні і створенні легального ринку віртуальних активів в Україні. Однак нові правила ще не вступили в силу – їх термін введення залежить від внесення поправок до Податкового Кодексу. Поки невідомо, коли законодавець наважиться на введення оновленої системи оподаткування для таких активів. Будучи «IT-хабом» і територією, де криптовалюта користується великою популярністю, питання податків повинне бути вирішене максимально безболісно.

Незважаючи на наявність явних прогалин в тлумаченні, новий закон про віртуальних активах дає хоча б офіційну картину того, що відбувається і того, як будуть регулюватися правовідносини, пов’язані з криптовалютою. Залишається сподіватися, що найближчим часом Мінцифри видасть докладні роз’яснення щодо спірних норм.

Ми вам
зателефонуємо
Замовити дзвінок