Продаж земельної ділянки: особливості правочинів із землями ОСГ

Правовий режим земель особистого селянського господарства

Продаж земельної ділянки особистого селянського господарства є особливим різновидом земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які водночас становлять велику частку в структурі земель України з цієї причини це є актуальним питанням для багатьох щодо вчинення правочинів щодо таких різновидів ділянок.

Законодавче регулювання особистого селянського господарства в Україні регулюється главою 5 Земельного кодексу України, а також Законом України «Про особисті селянські господарства».

Насамперед, варто зазначити, що виходячи з належності земель ОСГ до земель сільськогосподарського призначення, володіння, користування та розпорядження такими земельними ділянками здійснюється з певними обмеженнями.

По-перше, такі земельні ділянки повинні використовуватись виключно в межах їх цільового призначення, тобто для виробництва  продукції сільського господарства, а саме – для ведення особистого селянського господарства.

По-друге, законодавством встановлені вимоги щодо власників таких земельних ділянок – вони не можуть бути передані у власність іноземцям, особам без громадянства, юридичним особам-нерезидентам, іноземним державам.

По-третє, як відомо,  в Україні на даний час встановлений мораторій на продаж або  відчуження іншим шляхом більшості земель сільськогосподарського призначення. Але, що стосується земельних ділянок ОСГ, мораторій поширює свою дію лише на ті землі, які виділені в натурі  власникам земельних паїв.

Тобто, якщо право власності на таку ділянку виникло з інших підстав, наприклад, через безоплатну приватизацю земельної ділянки, цивільно-правових угод купівлі-продажу, міни тощо, то ці землі не перебувають під дією мораторію, а тому можуть бути відчужені, продані, передані в статутний капітал товариства власниками.

Реєстрація прав на земельні ділянки ОСГ

Умовою набуття та здійснення прав на землю згідно з законодавством України є їх державна реєстрація.

Раніше право власності на земельні ділянки могло засвідчуватися державними актами на землю, цивільно- правовими угодами щодо відчуження ділянки, свідоцтвом про право на спадщину. З 1 січня 2013 року право власності на земельну ділянку  посвідчується за тією самою процедорую, яка встановлена щодо

нерухомого майна, тобто свідоцтвом про право власності, яке державний реєстратор надає з Реєстру прав на нерухоме майно.

Зареєструвати  право власності особи на земельну ділянку зараз можна двома способами. Перший – у порядку звернення із заявою до відповідного відділу реєстраційної служби  за місцезнаходженням майна, яка на підставі розгляду документів реєструє таке право та надає Витяг з Реєстру. Другий – під час нотаріального посвідчення договорів, за якими здійснюється передача прав на земельну ділянку, що стало можливим з 1-го січня 2013 року з наданням нотаріусам доступу до Реєстру прав на нерухоме майно та повноважень здійснювати реєстрацію таких прав. Процедура реєстрації прав у Державній реєстраційній службі є дешевшою (сплачується тільки держмито і плата за надання Витягу з реєстру), але вимагає затрат часу – розгляд заяв здійснюється в межах 14-ти днів. Реєстрація прав у нотаріуса займає декілька годин, але, відповідно, оплачуються його послуги, крім того, така реєстрація можлива лише у випадку укладення договору, за яким переходять права на земельну ділянку.

Продаж земельної ділянки, документи необхідні для укладення договорів

Для окремих договорів із земельними ділянками законодавством можуть встановлюватися інші необхідні

документи. Тут надаємо приблизний перелік, на прикладі договору купівлі-продажу.

1) Договір купівлі-продажу земельної ділянки;

2) Державний акт про право власності на землю (свідоцтво, витяг);

3) Витяг з Державного земельного кадастру;

4) Довідка, видана відповідною сільською радою про те, що земельна ділянка не є паєм;

5) Дані про грошову оцінку земельної ділянки (з рецензією);

6) Для фізичних осіб: паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про одруження, письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально;

7) Для юридичних осіб: виписка, витяг з Реєстру, протокол загальних зборів учасників про рішення

щодо правочину (відповідно до статуту), протокол з даними про обрання на посаду директора, паспорт,

ідентифікаційний код директора;

8) Заява від особи, яка набуває право власності, про державну реєстрацію свого права;

9) Документ про сплату держмита;

10) Документ про оплату послуг надання витягу з Реєстру.

Документи, необхідні для реєстрації прав на земельну ділянку в Державній реєстраційній службі

Перелік документів, які потрібні для реєстрації прав на земельну ділянку, залежить від виду правочину з такою

ділянкою, особливостей суб’єктів прав та самої ділянки. До основних документів, які необхідні для здійснення

реєстрації відносяться:

1) заява встановленої форми;

2) документ, яким підтверджується виникнення чи передача прав на нерухоме майно (свідоцтво, витяг, державний акт, договір купівлі-продажу тощо);

3) витяг з Державного земельного кадастру;

4) дані про грошову оцінку земельної ділянки (з рецензією);

5) копію паспорта чи документа, що посвідчує особу заявника;

6) квитанція про  оплату за надання витягу з Державного реєстру прав;

7) квитанція про сплату державного мита.

Якщо вам потрібна допомога у написанні, укладенні договору щодо земельної ділянки, підготовці необхідних

документів чи реєстрації прав на таку ділянку, звертайтеся у Адвокатське об’єднання “Бачинський, Коломієць та партнери”.

Kyivstar +380960020100

MTC +380504317084

E-mail: ua.legalaid@gmail.com