Демобілізація в Україні - Хто може звільнитися з військової служби

Останні новини 2025 року з приводу демобілізації військовослужбовців залишаються невизначеними — офіційного початку загальної демобілізації не оголошено, адже в Україні продовжує діяти воєнний стан. Втім, уряд і Міністерство оборони розглядають механізми часткової ротації та звільнення військовослужбовців, які перебувають на службі понад 36 місяців.

Багато воїнів боронять Україну вже понад 3 роки, і їхні родини чекають на повернення додому, тому питання демобілізації є надзвичайно актуальним.

Україна, як незалежна держава, зазнає важких випробувань через агресію рф та воєнний конфлікт на своїй території. Збереження національної безпеки та територіальної цілісності стає головним пріоритетом для українських владних органів. З цією метою держава забезпечує функціонування Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (із змінами 2024–2025 рр.), Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», а також оновленого Порядку проходження медико-соціальної експертизи (МСЕК) та військово-лікарської комісії (ВЛК) для військовослужбовців і військовозобов’язаних.

Що таке демобілізація?

Демобілізація – це процес звільнення або переведення військовослужбовців із активної служби до запасу після завершення строку контракту, кампанії, або за законними підставами під час воєнного стану чи особливого періоду. Це перехідний етап у житті військовослужбовця, коли він повертається до мирного життя після виконання обов’язку перед державою.

Також демобілізація – це комплекс заходів, які проводяться за рішенням Президента України або уповноважених органів військового управління, спрямованих на переведення економіки, державних структур і Збройних Сил України на умови мирного часу.

Станом на жовтень 2025 року офіційне рішення про масову демобілізацію не прийняте, але у Верховній Раді триває обговорення законопроєктів, які регулюють звільнення військових після трьох років служби.

Консультація юриста

Демобілізація є важливим елементом військової системи, оскільки вона дозволяє підтримувати здатність Збройних Сил та забезпечити ротацію військових кадрів. Цей процес дозволяє військовослужбовцям повернутися до цивільного життя, відновити родинні зв’язки та кар’єрний розвиток.

Основні аспекти демобілізації

Військовослужбовці, які вже перебувають на службі, можуть звернутися до військово-лікарської комісії (ВЛК) або МСЕК, щоб визначити стан їхнього здоров’я та його відповідність вимогам військової служби.

У разі встановлення непридатності або обмеженої придатності до служби ВЛК може ухвалити рішення про звільнення або переведення військовослужбовця в запас.

Оскарження рішення ВЛК військовослужбовцем

Оскарження рішень ВЛК є важливим правом кожного військовослужбовця. Якщо військовий не погоджується з висновками комісії, він може подати апеляційне звернення до Центральної військово-лікарської комісії (ЦВЛК) або до суду.

Строк подання апеляції — 30 днів із моменту отримання висновку ВЛК. Якщо апеляційна комісія підтверджує рішення ВЛК, військовослужбовець має право звернутися до суду, який може зобов’язати провести повторний огляд або змінити висновок.

Після повторного розгляду справи, комісія виносить остаточне рішення щодо придатності або непридатності військовослужбовця для служби. Це рішення є остаточним і підлягає виконанню.

Якщо військовослужбовець не згоден з рішенням апеляційної комісії, він має право подати апеляційне звернення до суду. Особливої уваги слід приділити підготовці документів та юридичній підтримці у таких випадках, оскільки рішення суду може мати вирішальний характер.

Консультація юриста

Контрактна служба в ЗСУ під час війни

Контрактна служба в Українських Збройних Силах є добровільною. Таким чином, військовослужбовці, які служать на контрактній основі, мають право на звільнення відповідно до статті Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”:

За станом здоров’я;
За граничним віком перебування на службі;
У зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду;
Через певні сімейні обставини.

На сьогоднішній день, поки триває воєнний стан, контракти продовжуються автоматично до його завершення, але військовослужбовці можуть подати рапорт про звільнення за станом здоров’я або за сімейними обставинами, передбаченими законом.

Жінки у ЗСУ: правові підстави

Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу” передбачає, що жінки не зобов’язані проходити військову службу за військовим строком. Жінки можуть добровільно вступати на контрактну службу, але вони також мають право на звільнення, якщо виявиться, що вони не відповідають вимогам військової служби.

Жінки-військовослужбовці мають право на звільнення у зв’язку з вагітністю, доглядом за дитиною, або за станом здоров’я. Якщо обидва з подружжя служать і мають дитину віком до 18 років, один із них може бути звільнений із військової служби за власним бажанням.

Загалом, демобілізація 2025 року набуває особливого значення через актуальні воєнні події та загрози безпеці в Україні. Законодавство передбачає права та можливості для військовослужбовців і військовозобов’язаних скористатися демобілізацією відповідно до встановлених правил та процедур. Важливо зазначити, що звільнення з військової служби не звільняє громадян від військового обов’язку у разі загострення військового стану та необхідності мобілізаційних заходів для захисту територіальної цілісності та безпеки країни.

Звільнення військовослужбовців під час воєнного стану

Загалом, відповідно до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” звільнення військовослужбовців під час воєнного стану здійснюється з таких підстав:

За віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі (чоловіки 60 років);
За станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби (ВЛК щодо непридатності до несення служби – МСЕК інвалідність 1,2,3 груп);
У зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання (вчинення військовим злочину (можливо до початку Війни) та винесення вироку Судом будь-якої інстанції);
За сімейними обставинами (наявність трьох і більше дітей, догляд за особою з інвалідністю, вагітність або необхідність догляду за дитиною тощо).

Детальніше:

У зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років за умови відсутності інших родичів, які зобов’язані утримувати (до прикладу, матері – тобто вона або позбавлена батьківських прав або померла);
У зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання;
У зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи – за умови відсутності інших родичів, які зобов’язані утримувати;
У зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
У зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи – за умови відсутності інших родичів, які зобов’язані утримувати;
У зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд – за умови відсутності інших родичів, які зобов’язані утримувати;
Військовослужбовці-жінки – у зв’язку з вагітністю;
Військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
Жінка-військовослужбовець, якщо обоє з подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
Військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
Перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

Важливо! У 2025 році також діє норма, що дозволяє звільнитися військовослужбовцям, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, діти, батьки, брати або сестри) загинули чи зникли безвісти під час війни.

Консультація юриста

Як діяти маючи законні підстави на демобілізацію?

Якщо військовослужбовець втратив близьких родичів під час війни, він має право звернутися до командування частини з відповідною заявою, додавши офіційні документи (свідоцтво про смерть, повідомлення від військової частини, довідку від органів влади).

Після подачі документів рішення про звільнення ухвалює командир частини та передає його на затвердження до Міністерства оборони.

Також військовий може звернутися до військового психолога або психотерапевта, щоб отримати допомогу у зв’язку з втратою рідних.

Чому варто звернутися до юриста щодо демобілізації?

Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, а також зміни та доповнення до вказаних Законів, також “Порядок проходження медико-соціальної експертизи та проходження ВЛК військовослужбовцями та військовозобов’язаними” зміни до Законів, в тому числі Закон України № 8009 від 14.07.2023 – спрямовані на захист прав військовослужбовців та забезпечення їхньої соціальної захищеності у складних умовах воєнного стану. Військові, які стоять на захисті Батьківщини, повинні мати впевненість, що їх права і потреби також беруться до уваги та підтримуються державою.

Висококваліфіковані адвокати Адвокатського об’єднання «Бачинський та партнери» надають клієнту необхідну юридичну допомогу в підготовці заяв, звернень, запитів та збору інших необхідних документів для отримання статусу «зниклий безвісти під час несення служби», «загинув під час виконання бойового завдання», «перебування в полоні».

Ми розуміємо, на скільки важливий даний процес та його вплив на майбутнє життя для кожного клієнта.

Вас також може зацікавити: подвійне громадянство в Україні.

Aвтор