Всім відомо, що українське законодавство постійно відстає від розвитку економіки та її прогресивних галузей. Особливо явно це відображається в ІТ-сфері.
Фріланс в Україні, фактично, не врегульований. Передбачене законодавством поняття «самозайнятої особи» лякає своїми критеріями і дивними підходами до оподаткування, тому всі, для кого не вимагається обов’язкової реєстрації цього статусу, не шукають собі зайвих проблем.
Впевнено працювати за цивільно-правовими договорами у фізичних чи юридичних осіб теж не завжди вдається. Незважаючи на те, що, впринципі, податки за таких підрядників сплачуються такі ж самі як з працівників, держава періодично лякає штрафами за «визнання відносин трудовими» та покараннями за «порушення прав найманих працівників».
Тому фріланс в Україні «легалізовується», як правило, шляхом реєстрації фізичних осіб-підприємців.
Класичний коворкінг виглядає як платформа, на базі якої фрілансери можуть орендувати робоче місце, працювати окремо чи в групах, зберігаючи свою самостійність і незалежність, як один від одного, так і від коворкінгу.
Часто коворкінг використовується як посередник між кінцевим замовником продукту, над частинами якого працюють фрілансери, та самими виконавцями.
Проблеми діяльності коворкінгів в Україні починаються з відсутності визначення такого поняття в законодавстві. Але найбільші ризики їх створення та функціонування полягають в тому, як до їх діяльності поставляться контролюючі органи.
На перший погляд, якщо якщо коворкінг застосовується виключно за його природнім призначенням – надання приміщення та технічного забезпечення, питань до його діяльності не мало б бути.
Однак, завжди варто пам’ятати, що контролюючі органи можуть шукати в діяльності коворкінгу ряд правопорушень: і приховування трудових відносин, і діяльність іноземного господарюючого суб’єкта без реєстрації в Україні, і ухилення від сплати податків.
Тому дуже важливо при його створенні врахувати всі можливі нюанси як українського законодавства, так і судової та податкової практики.
Коворкінг може бути зареєстрований і як товариство з обмеженою відповідальністю, і як громадська організація, в спрощених формах функцію коворкера може здійснювати фізична особа-підприємець.
Коворкінг може бути лише орендарем приміщення, і здавати частини площ в суборенду, може інвестовувати в технічне оснащення, може проводити діяльність з проведення семінарів, навчань тощо.
Важливо, щоб його діяльність проводилась в межах законодавчих норм та сфери діяльності. Тому краще довірити відкриття коворкінгу спеціалістам, які обізнані в особливостях галузі.
З питань створення коворкінгу, інших послух в сфері ІТ-права, звертайтеся за контактами, вказаними на сайті.
Вам може сподобатись