Хто зобов’язаний використовувати РРО у 2023 році

Питання про застосування розрахункового реєстратора операції (РРО) особливо гостро стояло у 2021 році, адже обов’язок у його застосуванні покладався на більшість ФОпів вже з 2022 року, а штрафи за порушення цього обов’язку були значними. Проте введення воєнного стану в Україні внесло свої корективи. АО “Бачинський та партнери” відповідає на найбільш поширені запитання про використання РРО (ПРРО).

Що таке РРО (ПРРО)?

Зрозумілою мовою РРО – це пристрій, що зберігає інформацію про розрахунки за товари, роботи чи послуги, що здійснюються за його допомогою, а також передає цю інформацію відповідним фіскальним органам.

До РРО можуть зокрема відноситися: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Станом на сьогодні існує 2 види РРО:

  • Апаратний – звичний для всіх касовий апарат з різними характеристиками.
  • Програмний (позначається як ПРРО) – програмне забезпечення, що можна встановити на будь-який гаджет (комп’ютер, планшет та навіть телефон), яке виконує функцію реєстратора операцій

Що краще РРО чи ПРРО?

РРО має дещо меншу швидкість обслуговування, ніж ПРРО. Водночас, РРО є автономним пристроєм, який самостійно друкує паперові чеки, а для ПРРО потрібен інший пристрій, на якому ви якого будете його використовувати ( для прикладу комп’ютер) та окремо принтер, на якому за необхідності буде здійснюватися друк. Але до одного принтера можна підключити кілька пристроїв, на яких встановлено ПРРО. За обслуговування РРО потрібно щомісячно здійснювати оплату, а за обслуговування ПРРО платити не потрібно. Звичайний РРО може використовуватися 72 години без зв’язку, а ПРРО не більше 36 годин та не більше не більше 168 годин на місяць. Для реєстрації РРО потрібно дещо більше часу (приблизно 5 днів), а для реєстрації ПРРО потрібно всього 1-2 дні.

Кому обов’язково використовувати РРО (ПРРО)?

Використання РРО (ПРРО) є обов’язковим для:

  • ФОПів 2, 3 та 4 групи, незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.
  • ФОПів на загальній системі оподаткування.

Але все ж існують винятки підприємців, для яких використання РРО (ПРРО) не є обов’язковим, які ми розглянемо далі.

Для кого не потрібно використовувати РРО (ПРРО)?

РРО (ПРРО) не потрібно використовувати:

  • ФОПам на 1 групі.
  • ФОПам на 2, 3, 4 групі, які торгують в селі за наступних умов:

– Річний обсяг доходу на один структурний підрозділ (пунктів продажу товарів) не більше 1,09 млн в  рік;

– Не в одному торговельному об’єкті з підакцизними товарами;

– Не ведуть дистанційну торгівлю;

– Місцевими радами не прийняте рішення про обов’язкове застосування РРО.

  • Бізнесу, що здійснює продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах навчальних закладів.
  • Бізнесу, що здійснює продаж проїзних, перевізних документів, білетів державних лотерей.
  • Бізнесу, який в місцях отримання товарів (послуг) контрагентами не здійснюють готівкових розрахунків (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).
  • Бізнесу, який при здійсненні розрахунків за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
  • Бізнесу, що здійснює продаж у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу (і відсутній продаж підакцизних товарів).

Крім цього, якщо операція не є розрахунковою (не проводиться з використанням готівки, платіжних карток, платіжних чеків), РРО (ПРРО) також не потрібне, наприклад з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок (IBAN, E-banking); через касу банку або термінал самообслуговування (IBOX тощо).

Як зареєструвати касовий аппарат для ФОП ?

Команда АО “Бачинський та партнери” наводить алгоритм дій, який відображає порядок реєструвати РРО:

  • Купівля (оренда/лізинг) РРО.
  • Укладення договору з центром сервісного обслуговування (ЦСО) (їх адреси повідомляє продавець РРО).
  • Подання до ДПС за місцем реєстрації (через кабінет платника або фізично) наступного пакету документів:
  • заява про реєстрацію РРО за формою 1-РРО;
  • копія документа про придбання/отримання РРО;
  • копія документа про право власності (або користування) на приміщення, де буде розміщено РРО і, відповідно, буде здійснюватись господарська діяльність;
  • копія паспорта (формуляра) РРО та копія паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);
  • копія договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.
  • Отримання довідки 2-РРО від ДПС і звернення до ЦСО протягом 3 робочих днів. Якщо буде прострочений строк, тоді необхідно повторити дії, зазначені в пунктах 1-3.
  • Перевести РРО у фіскальний режим роботи (потрібно ввести відповідний фіскальний номер до фіскальної пам’яті РРО, опломбувати РРО в ЦСО).
  • ЦСО вводить РРО в режим експлуатації та направляє в ДПС документи, пов’язані із введенням РРО в експлуатацію.
  • Не пізніше наступного робочого дня з дати отримання цих документів ДПС реєструє РРО та видає реєстраційне посвідчення за довідкою № 3-РРО.

Як зареєструвати ПРРО ?

Зареєструвати ПРРО доволі легко. Необхідно через електронний кабінет платника податків подати заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604). В ній потрібно зазначити локальний номер ПРРО.

Цього ж або наступного дня ви отримаєте рішення про реєстрацію ПРРО з присвоєнням фіскального номера або відмову в реєстрації.

Звертаємо Вашу увагу, що після реєстрації ПРРО потрібно ще також через електронний кабінет подати заяву № 5-ПРРО для реєстрації осіб, відповідальних за касу.

Які зміни РРО в період воєнного стану?

Попри дію воєнного стану, необхідність застосування РРО (ПРРО) не скасували. Так, якщо відповідно до вимог закону, ви зобов’язані використовувати РРО (ПРРО), то такий обов’язок діє і в умовах воєнного стану. Щоправда, на певні поступки законодавець в частині застосування РРО (ПРРО) все ж пішов.

Найважливіше, на що потрібно звернути увагу, це те, що штрафи за невикористання РРО в період воєнного стану не застосовуються. Єдиний виняток, коли штрафи за порушення законодавства про РРО будуть застосовуватися – це реалізація підакцизних товарів (наприклад алкоголю, тютюну). Інших винятків немає, штрафи не будуть застосовуватися як до юридичних осіб, так і до фізичних осіб підприємців і незалежно від того чи на території провадження господарської діяльності проходили активні бойові дії, чи ні та незалежно від виду порушення (від відсутності РРО взагалі до неподання звітності).

Крім цього тепер (на час дії воєнного стану) можна використовувати ПРРО офлайн без підключення до інтернету понад встановленні законом обмеження, тобто більше 168 годин на місяць.

Якщо у вас виникають будь-які запитання, пов’язані із використанням РРО, АО “Бачинський та партнери” з задоволенням надасть кваліфіковану правову допомогу щодо цього питання.

Ми вам
зателефонуємо

Замовити дзвінок