Перша і найчастіша причина блокування податкових накладних з боку податкових органів – це відсутність коду товару (послуги) у таблиці даних платника ПДВ.
Спробуємо розібратись з послідовністю дій з цього питання.
Строків для подання Таблиці не визначено, тож можете подати її будь-коли. Зокрема, й за відсутності факту зупинення реєстрації ПН/РК. Адже її призначення — упередити зупинення реєстрації ПН/РК з ідентичними кодами товарів/послуг. У Таблиці зазначають код КВЕД діяльності та коди УКТ ЗЕД / ДКПП товарів/послуг «на вході» і «на виході».
Тобто тих, що виробляєте/постачаєте, і тих, що використали під час виробництва продукції / надання послуги. Невідповідність цих кодів — одна з причин, через які реєстрацію ПН/РК блокують.
Таблиця даних платника подається разом з поясненнями.
Як правильно скласти пояснення до таблиці даних платника ПДВ?
- Дати загальний опис діяльності підприємства, його КВЕД та дані про реєстрацію.
- Розповісти про виробничу базу та кадрове забезпечення свого підприємства. Фокусуйтеся на ресурсах і штаті, безпосередньо задіяних в господарських операціях.
- Зазначити про виробничі потужності, земельні ділянки, наявні орендовані або власні приміщення.
- Перевірте чи по всіх заявлених основних засобах подано 20-ОПП.
- Описати відносини з постачальниками товарів або послуг. Пояснити у кого купується сировина, товари, послуги роботи для господаської діяльності.
Пояснення обов’язково подається з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Слід зазначити, що пояснення подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.
Таблиця допоможе упередити зупинення реєстрації ПН/РК. Але розблокувати ПН/РК, реєстрацію яких вже зупинили, за допомогою Таблиці не вийде.
Коли ж податківці можуть не врахувати подану таблицю даних платника ПДВ?
Офіційні підстави для відмови передбачені у формі Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (далі — Рішення про врахування/неврахування) (додаток 6 до Порядку № 1165).
Це може бути:
- наявність в органах контролю податкової інформації, що свідчить про те, що платник податку здійснює ризикові операції;
- виявлення невідповідності зазначених у Таблиці видів діяльності наявним у платника податку основним засобам;
- інше.
Регіональна комісія розглядає Таблицю з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання. У результаті розгляду виносить Рішення про врахування/неврахування, яке надсилають платникові.
Зазначу, що рішення про неврахування таблиці даних можна оскаржити як в адміністративному так/або і в судовому порядку.
Як подати скаргу?
Скарга на рішення комісії регіонального рівня подається платником ПДВ протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття такого рішення.
Коли платник податків використовував процедуру адміністративного оскарження, строк звернення до суду з позовом про скасування рішення про неврахування таблиці платника ПДВ становить три місяці із дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18, полягає перш за все у тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами КАС України, а не ПК України.
Якщо ж платник податків не використовував процедуру адміністративного оскарження Верховний суд вказує, що строк звернення до суду з позовом, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною 1 статті 122 КАС України й становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, в якій зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У постанові Верховного суду України від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18 передбачено, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних та юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи.
Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Допомогти у доволі складних питаннях подання таблиці даних платника податків, а також в процедурі досудового або судового оскарження – допоможуть наші кваліфіковані юристи з податкового напрямку діяльності.
Вам може сподобатись