У сучасному світі ІТ-бізнесу, особливо у сфері інформаційних технологій, аутсорсинг та аутстафінг вже протягом тривалого часу є досить популярними моделями, що застосовуються компаніями у процесі їх діяльності. Ці моделі дозволяють компаніям зосередитися на своїх безпосередіх функціях, делегуючи окремі процеси або функції стороннім спецілістам.
Однак, кожна з вищевказаних моделей несе певні ризики, зокрема юридичного характеру. Навіть, попри попередній аналіз репутації окремих спеціалістів, доволі складно бути впевненим в якості кінцевого результату такої співпраці, тому важливо відповідально підійти по оформлення договірних відносин обираючи ту чи іншу модель взаємодії.
Аутсорсинг. Аутсорсинг набув особливої популярності в вітчизняних ІТ-компаніях. Аутсорсинг полягає у делегуванні певних процесів чи функцій стороннім особам (підрядникам) таг сприяє зростанню ефективності діяльності та економії ресурсів компанії. Традиційно, в Україні такі правовідносини оформляються у формі цивільно-правових договорів про надання послуг.
З позиції замовника варто врахувати такі нюанси:
По-перше, у договорі необхідно звернути увагу на грамотну деталізацію завдання. Оскільки доволі часто виникають непорозуміння, що пов’язані саме з неоднаковим тлумаченням положень договору щодо обсягів, строків та специфіки завдання. По-друге, після погодження завдання слід врегулювати питання відповідальності сторін та порядок вирішення спорів. По-третє, варто подбати про збереження конфіденційної інформації. Адже ринок ІТ-послуг характеризується високим рівнем конкуренції, а витік конфіденційної інформації при використанні аутсорсу є доволі високим. Окрім цього, саме замовник несе відповідальність за витік персональних даних, відтак з метою недопущення порушень закону, потрібно проаналізувати наявні обмеження, пов’язані з виконанням конкретного завдання. По-четверте, в договорі необхідно звернути увагу на питання наявності механізмів контролю якості послуг/робіт, виправлення наявних недоліків з метою запобігання можливим суперечкам та невиконанням угоди.
З позиції підрядника в аутсорсі необхідно чітко оформити положення щодо порядку та умов оплати; уважно ознайомитися з змістом розділу про відповідальність та запропонувати умови щодо обмеження такої відповідальності (наприклад, якщо останнє пов’язане з ненаданням замовником повної інформції про проєкт тощо); вияснити специфіку поводження з конфіденційною інформацією та алгоритмом дій у випадку її витоку).
Аутстафінг. На відміну від аутсорсингу, аутстафінг передбачає оплату замовником процесу роботи працівників, які передаються йому аутстафінговою компанією. Для замовника використання аутстафінгу безпосередньо повязане з необхідністю визначення правового статусу працівника. Важливо зрозуміти, що після аутстафінгу працівник буде формально працевлаштований у підрядну компанію, а не у замовника. Замовнику необхідно переконатися, що підрядник дотримується всіх вимог трудового законодавства та стандартів з охорони праці. Важливо включити угоду з підрядником обмеження щодо доступу працівника до конфіденційної інформації.
Зі сторони підрядника варто оцінити перспективи можливої зайнятості після закінчення контракту та перспективи подальшого розвитку. Визначити чіткі умови щодо оплати праці та інших вигод, які надаються працівнику. Погодити усі деталі організації роботи, з метою дотримання всіх прав та обов’язків працівників, передбачених трудовим законодавством.
Аутсорсинг та аутстафінг можуть бути ефективними стратегіями для оптимізації бізнес-процесів. Якщо вам потрібна допомога юриста в складенні документації для аутсорсингу чи аутстафінгу, юридичний аудит таких документів, АО «Бачинський та партнери» зможе супроводжувати вашу компанію на усіх етапах вровадження обраної моделі.
Вам може сподобатись