Кінцевий бенефіціарний власник (КБВ) стає все більш важливою складовою сучасного корпоративного управління в Україні. Знати, хто фактично контролює компанію й отримує вигоду від її діяльності, потрібно не лише для дотримання законодавства, а й для прозорості бізнесу, залучення партнерів та інвесторів.
Корпоративний юрист розглядає, хто вважається кінцевим бенефіціарним власником, чому його визначення важливе та як встановлюється кінцевий бенефіціарний власник у юридичних осіб.
Що таке структура власності юридичної особи?
Структура власності юридичної особи – це документально підтверджена система взаємовідносин між фізичними та юридичними особами, що показує, хто прямо чи опосередковано володіє компанією та має можливість значно впливати на її діяльність, зокрема ідентифікуючи Кінцевого Бенефіціарного Власника (КБВ).
Вона подається у вигляді схеми, що відображає всіх власників, їх частки та відносини контролю, і є обов’язковою для подання до ЄДР згідно з вимогами фінансового моніторингу.
Для чого потрібна структура власності?
Структура власності юридичної особи потрібна для прозорого відображення того, хто фактично контролює компанію та впливає на її діяльність. Вона демонструє взаємозв’язки між засновниками, учасниками та кінцевими бенефіціарними власниками, що дозволяє державним органам, банкам, партнерам і контролюючим інституціям оцінити рівень ризиків та перевірити відповідність законодавству. Наявність чіткої структури власності спрощує відкриття рахунків, проходження KYC/AML-перевірок, участь у тендерах, а також забезпечує належний рівень корпоративного управління й захисту прав учасників бізнесу.
Хто такий кінцевий бенефіціарний власник?
Кінцевий бенефіціарний власник — це фізична особа, яка фактично контролює діяльність компанії, отримує вигоду від її діяльності або має вирішальний вплив на ключові управлінські рішення. КБВ може володіти часткою напряму або опосередковано через інші юридичні особи, трасти чи номінальних власників. Головний критерій — не формальне володіння, а реальний контроль, який розкривається через подання структури власності. Це дозволяє державі протидіяти фіктивним схемам та забезпечує прозорість бізнесу.
Як встановлюється бенефіціарний власник?
Визначення кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) — ключовий елемент корпоративного управління та дотримання вимог чинного законодавства. КБВ є фізичною особою, яка фактично контролює компанію та отримує вигоду від її діяльності. Процес ідентифікації таких осіб може бути доволі складним, особливо коли структура власності багаторівнева й включає іноземні компанії або офшорні юрисдикції. Щоб забезпечити повну відповідність нормам, підприємства проводять детальний аналіз своєї структури володіння та оперативно оновлюють дані про бенефіціарів у державних реєстрах. Нижче розглянемо, як саме здійснюється встановлення КБВ.
Терміни подання
Інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридична особа зобов’язана подавати своєчасно та в повному обсязі. Дані про КБВ подаються під час державної реєстрації нової компанії, а також щоразу, коли відбуваються зміни у складі учасників, розмірах часток або структурі контролю. У такому разі оновлену інформацію необхідно подати протягом 30 робочих днів з моменту виникнення змін. Окрім цього, законодавство передбачає обов’язкове періодичне підтвердження актуальності даних про КБВ, що подається щорічно у встановлений строк. Дотримання цих термінів дозволяє уникнути штрафів та забезпечує прозорість діяльності компанії.
Ризики невстановлення бенефіціарного власника
Невстановлення кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) може створити для юридичної особи низку серйозних ризиків — від юридичних і фінансових наслідків до репутаційних втрат та управлінських проблем. Це питання є критичним для прозорості бізнесу й відповідності законодавству. Нижче наведено основні ризики.
Юридичні наслідки:
- Штрафи та санкції. Неподання або несвоєчасне оновлення інформації про КБВ тягне за собою значні штрафи — від 17 000 до 51 000 грн для керівника або уповноваженої особи.
- Додаткові витрати. У разі виявлення порушень компанія змушена витрачати ресурси на юридичний супровід, підготовку документів та виправлення невідповідностей.
Фінансові ризики:
- Ускладнення співпраці. Відсутність прозорої структури власності може стати перешкодою при укладенні договорів, відкритті рахунків або проходженні банківських перевірок.
- Втрата інвестицій. Інвестори надають перевагу бізнесам із чітко визначеними КБВ. Невизначеність може знизити шанси на залучення коштів та партнерів.
Репутаційні ризики:
- Падіння довіри. Брак інформації про КБВ створює враження непрозорості, що негативно впливає на імідж компанії в очах партнерів і клієнтів.
- Підвищена увага контролюючих органів. Така компанія частіше стає об’єктом перевірок і додаткового контролю.
Управлінські ризики:
- Складність у прийнятті рішень. Невизначеність у структурі власності ускладнює управління та прийняття ключових рішень.
- Можливі конфлікти. Нечітке розуміння того, хто фактично контролює бізнес, може стати підґрунтям для внутрішніх суперечок між учасниками.
Відсутність належно визначеного КБВ не лише порушує вимоги законодавства, а й створює суттєві ризики для стабільності та розвитку бізнесу. Своєчасне визначення та актуалізація даних про бенефіціарів допомагає компаніям уникнути проблем і підтримувати довіру на ринку.
Куди подавати інформацію про бенефіціарного власника?
Інформація про кінцевого бенефіціарного власника подається державному реєстратору, який вносить відповідні дані до Єдиного державного реєстру (ЄДР). Зробити це можна кількома способами: через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), у нотаріуса, який має повноваження державного реєстратора, або онлайн — через портал «Дія» за наявності кваліфікованого електронного підпису. Вибір способу залежить від зручності та швидкості, але в усіх випадках подання інформації має відповідати вимогам законодавства та містити повний комплект необхідних документів.
Визначення кінцевого бенефіціарного власника та формування прозорої структури власності — це не формальність, а важлива складова стабільного та відповідального ведення бізнесу в Україні. Своєчасне подання даних, актуалізація інформації та дотримання вимог законодавства допомагають компаніям уникнути штрафів, мінімізувати ризики й забезпечити довіру з боку партнерів, банків, інвесторів та державних органів. Прозорість власності — це інструмент, який працює на репутацію компанії та створює міцний фундамент для її подальшого розвитку. Для допомоги, звертайтесь до фахівців адвокатського об’єднання “Бачинський та партнери”.
Вам може сподобатись