Стягнення заборгованості: крок за кроком

Оскільки практично всі цивільно-правові відносини носять майновий характер, то будь-якому суб’єкту господарювання, та й просто громадянину, рано чи пізно доведеться зіткнутися з процедурою повернення боргу. Ефективність стягнення заборгованості залежить від своєчасності і правильності вибору методу впливу на боржника.Заборгованість може виникнути  як договірна, так і позадоговірна. При виникненні заборгованості з позадоговірних зобов’язань алгоритм дій щодо її стягнення буде аналогічним стягненню заборгованості за зобов’язанням, що виникло з договору, з особливостями, які стосуються надання документів, що доводять наявність заборгованості. Договірна заборгованість виникає в результаті невиконання однією із сторін умов договору, що призводить до виникнення заборгованості. Заборгованості можуть виникати як серед юридичних, так і серед фізичних осіб, з правовідносин, які регулюються сімейним, трудовим й іншими галузями права. Виконання зобов’язання (тобто повернення боргу) можливо у двох формах – добровільно і примусово.  На практиці випадки добровільного виконання вкрай рідкісні, тому що у боржника, зазвичай відсутні будь-які стимули її виконати. Але оперативне реагування може застати зненацька боржника і продемонструє серйозність намірів кредитора щодо стягнення боргів.

Стягнення заборгованості (боргу), письмова претензія

У багатьох підприємствах-боржниках вважають: якщо кредитор не реагує на прострочення боржника протягом декількох місяців, значить, гроші можна не платити – кредитор міг забути про прострочений зобов’язанні або вирішив не витрачати час і кошти на стягнення боргу.

Для того щоб нагадати боржнику про існування боргу і запропонувати добровільно виконати свої зобов’язання з оплати простроченої заборгованості, необхідно звернутися до нього з письмовою претензією, яка складається у довільній формі відповідно до вимог, зазначених у законі або договорі. Порядок складання претензії встановлений ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПКУ): повне найменування і поштові реквізити стягувача заборгованості та підприємства, якому претензія пред’являється; дата пред’явлення і номер претензії; обставини, на підставі яких пред’явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти; в) вимоги стягувача заборгованості (дуже важливо, щоб текст претензії містив перелік конкретних порушень, які допустив боржник, з посиланнями на умови договору і норми закону, на яких ґрунтуються вимоги, чітко сформульовані у вигляді конкретної суми); сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити кредитора (претензія повинна містити розрахунок  вимог, також в претензії слід обумовити негативні для боржника наслідки. Так, отримавши претензію, боржник буде чітко розуміти, з чим йому доведеться зіткнутися, якщо він не виконає вимоги, зазначені в ній); перелік документів, які додаються до претензії, а також інші докази.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином завірених копіях.

Згідно зі ст. 7 ГПКУ претензія щодо повернення боргу розглядається в місячний строк, обчислюваний з дня її отримання. Лист з претензією щодо стягнення заборгованості бажано надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення.

Надсилання претензії з метою стягнення боргу має важливе значення: навіть якщо боржник не погасить суму заборгованості, сам факт направлення йому претензії може допомогти кредитору згодом довести в суді наявність такого боргу, адже відповіді боржника на претензії можуть містити формулювання, що свідчать про визнання ним факту існування заборгованості, факту належного виконання заявником своїх договірних зобов’язань або інші обставини, що мають значення для розгляду справи в суді.

Після того, як претензія спрямована і є всі підстави стверджувати, що боржник з нею ознайомлений, але у визначений строк зобов’язань все ж не виконує, необхідно починати підготовку позову до суду щодо стягнення боргів.

Позовна заява подається до господарського суду в разі виникнення спорів між юридичними особами, підприємцями (ФОПами). Судам загальної юрисдикції підвідомчі справи у спорах щодо стягнення боргу, що виникають з цивільних, сімейних і трудових правовідносин, якщо хоча б однією з сторін у спорі про стягнення заборгованості є громадянин.

Часто в договорах як заходи по забезпеченню виконання зобов’язань передбачається неустойка (пеня або штраф) (ст. 546 ЦКУ). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється або договором, або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦКУ). Якщо підлягає сплаті неустойка явно не відповідає наслідків порушення зобов’язання або за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд, враховуючи положення ч. 3 зазначеної вище норми ЦКУ, має право її зменшити. Виходячи з цього, розмір неустойки не повинен перевищувати розміри самого боргу. Також слід звернути увагу на те, що згідно п.6 ст. 232 ГКУ “нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано”.  Таким чином, стягнути штрафні санкції більше, ніж за 6 міс.  від дня, коли зобов’язання мало бути виконано не можливо. Не слід забувати і про те, що щодо штрафних санкцій (крім основної суми боргу) встановлено спеціальний строк позовної давності – 1 рік.

Примусове виконання (безпосередньо стягнення заборгованості)

Якщо всі вимоги позивача документально підтверджені і відповідач не надав будь-яких заперечень по суті, або представив, але суд їх не прийняв, останнім виноситься рішення про стягнення заборгованості. Наступним етапом буде виконавче провадження у справі про стягнення заборгованості відповідно до Закону про виконавче провадження.

Після набрання рішенням суду законної сили останній повинен видати виконавчий лист або на прохання стягувача направити його для виконання до відповідної державної виконавчої служби.

Державному виконавцю необхідно направити (цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення) або подати особисто виконавчий лист і заява з проханням порушити щодо боржника виконавче провадження. Після цього пристав виносить постанову про порушення виконавчого провадження, у якому встановлює строк для добровільного виконання боржником вимог.

Також необхідно відзначити, що на всіх стадіях судового процесу щодо стягнення боргу можливий варіант врегулювання спору між сторонами за допомогою мирової угоди.

Судова практика стягнення боргів

Судова практика з розгляду справ про стягнення заборгованості в більшості випадків є позитивною. При достатній наявності доказової бази з боку позивача домогтися визнання боргу боржником в судовому порядку не складно. Основні труднощі виникають при процедурі стягнення за участю виконавчої служби, але і в цьому випадку не варто впадати у відчай. У процесі стягнення заборгованості, враховуючи матеріальний стан боржника, можливі варіанти погашення заборгованості (наприклад, постанова ВГСУ від 01.10.08 р. у справі № 9/450-06 про можливість погашення заборгованості c розстрочкою, щомісячними рівними платежами, а також постанови ВГСУ від 07.10 .09 р. по справі № 4-29/368-07-8844, від 25.04.10 р. у справі № 2-11/1203-2009). Також можливі варіанти реструктуризації боргу або ж мирове врегулювання спору щодо повернення боргу.

Підводячи підсумок, хотілося б відзначити, що стягнення заборгованості досить складний і трудомісткий процес, але участь у ньому кваліфікованих професіоналів дозволить досягти позитивного результату.

Для підготування претензії та судового стягнення боргу, звертайтесь:

Тарас Бачинський, телефони:Kyivstar +380960020100 UMC +380504317084E-mail: ua.legalaid@gmail.com