За час здобуття Україною незалежності земельне законодавство зазнало сотні змін. Вже давно із правової площини зникло поняття колективної власності, але проблема земельних паїв і їх виділення в натурі залишається болючою скалкою для багатьох членів колишніх КСП, реорганізованих або ліквідованих на сьогодні. Але це ще півбіди. Більша проблема постає при спадкуванні такого паю. Особливо ускладнюється питання, якщо не було оформлено всіх документів на землю, або процес виділення частки землі в натурі було запущено, але державний акт на право приватної власності на земельну ділянку так і не було отримано.
Якщо є сертифікат про право на земельну ділянку (пай)
Якщо ж ви стикнулись із оформлення спадщини на пай, першочергово слід з’ясувати, чи видавався спадкодавцю сертифікат на право на земельну ділянку (пай). Якщо сертифікат є – чудово! Процес оформлення спадщини полегшується в кілька разів. Відповідно до законодавства сертифікат є основним правовстановлюючим документом, на основі якого можливо успадкувати право на пай.
Такі сертифікати видавалися за розпорядженням відповідних районних державних адміністрацій за місцем розташування землі відповідної КПС і ними же реєструвались. Якщо невідомо, чи отримував спадкодавець такий сертифікат на землю, слід звернутись до відповідної районної державної адміністрації за місцем розташування земельного паю і з’ясувати це. У випадку втрати такого сертифікату, можна отримати його дублікат.
Маючи сертифікат про право на пай, спадкоємець повинен протягом шести місяців від дня відкриття спадщини (тобто дня смерті) подати заяву про її прийняття до нотаріальної контори. Звернутися можна до будь-якого нотаріусу: як до державного, так і до приватного, але лише за місцем відкриття спадщини (останнім місцем проживання спадкодавця).
Для оформлення спадщини нотаріусу треба надати:
- сертифікат на право на земельну частку (пай);
- свідоцтво про смерть спадкодавця;
- документ, що підтверджує наявність родинних зв’язків між спадкоємцем та померлим (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб) або заповіт;
- паспорт і ідентифікаційний код спадкоємця;
- пенсійне посвідчення спадкодавця (якщо померлий був пенсіонером);
- документ, що підтверджує місце відкриття спадщини (довідка про склад сім’ї, запис у будинковій книзі тощо).
Якщо шестимісячний термін прострочений і спадкоємець не проживав разом зі спадкодавцем, то для прийняття спадщини необхідно звертатися до суду про поновлення строку для звернення із заявою до нотаріусу.
Якщо сертифікату про право на земельну ділянку (пай) немає
Якщо ж у спадкоємця немає сертифіката на земельну частку, право на пай підлягає встановленню у судовому порядку. У такій ситуації необхідно звернутись зі позовом до суду за місцем розташування земельної частки про визнання права на земельний пай у порядку спадкування. Відповідачем у таких справах буде виступати сільська, селищна міська рада, якщо спірна земельна ділянка на сьогоднішній день перебуває у її власності чи користуванні, КСП, якщо воно реорганізоване у іншу організаційну форму і зберегло право власності на землю або районна державна адміністрація. У якості третьої особи слід залучити відповідне територіальне управління Держгеокадастру. Будьте готові, що суд при розгляді подібних справ встановлює такі обставини:
- наявність у спадкодавця на день його смерті права власності на земельний пай, який згідно із законом може успадковуватися;
- членство спадкодавця у КСП після розпаювання в ньому землі.
Суду слід надати якомога більше доказів, що будуть підтверджувати право спадкоємця на пай. Такими документами можуть бути:
- трудова книжка члена КСП чи нотаріально засвідчена виписка з неї;
- рішення відповідної ради народних депутатів про видачу державного акта на право колективної власності, виданого конкретному КСП;
- державний акт на право колективної власності, виданий конкретному КСП;
- списки, що додавалися до державного акта на право колективної власності;
- розпорядження райдержадміністрації про видачу сертифіката про право на земельну ділянку (пай);
- будь-які інші документи, що підтверджують членство спадкодавця у КСП після розпаювання в ньому землі.
При цьому, якщо спадкодавця не було внесено до списку, що додається до державного акта колективної власності на землю з будь-яких причин, але він був членом КСП на час передачі у колективну власність землі, він все одно має право на земельну частку.
Але! Зауважте, що при розгляді судом подібних справ застосовується законодавство, що діяло на час існування відповідних правовідносин, тобто старий ЦК УРСР, за яким строк позовної давності становить 3 роки і порушення цього строку є підставою для відмови у позові. Це означає, що якщо з моменту смерті спадкодавця пройшло вже три роки, вам навряд чи вдасться отримати рішення на вашу користь і визнати право на пай. Єдиний вихід – клопотати суд про відновлення строку позовної давності і доводити поважність причин через які ви пропусти його.
Що робити після оформлення спадщини на земельну частку (пай)?
Після прийняття спадщини слід звернутися до відповідної сільської, селищної, міської ради (у випадку, якщо земля знаходиться у межах населених пунктів) чи районної адміністрації (якщо земля у заходиться за межами населених пунктів) із заявою про виділення земельної частки в натурі на місцевості. У результаті виділення паю в натурі, ви отримаєте державний акт про право власності на земельну ділянку.
Зверніть увагу, навіть при неможливості надати земельну частку з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі або у випадку розпаювання всіх земель КСП і виділені їх в натурі на місцевості, ви має гарантоване право на отримання земельної ділянки із земель резерву (запасу). Тобто усі відмовки сільської, селищної, міської ради або райдержадміністрації про відсутність вільних земель є безпідставними і можуть бути оскаржені у суді.
Спадкування земельної частки (паю) видається складною, але цілком реальною і успішною справою. Якщо ви маєте проблеми зі спадкуванням паю і спадкоємець не залишив вам сертифіката на право на пай, залучайте до справи кваліфікованого адвоката, який допоможе успадкувати земельну ділянку від померлого родича без зайвих проблем і тяганини.
Бєлікова Анастасія
помічник адвоката – партнера практики
судового представництва
АО «Бачинський та партнери»
Наталії Жеманової
]]>
Вам може сподобатись