Стягнення аліментів досить часто стає болючим питанням для колишнього подружжя. Особливо проблема ускладнюється, якщо платник аліментів постійно проживає за кордоном, є іноземцем або має подвійне громадянство.
Існує хибна думка, що стягнути аліменти з іноземця або особи, яка проживає за кордоном практично не можливо. Але вітчизняне законодавство, численні міжнародно-правові договори, розвинена судова практика, доводять протилежне.
Загалом, можна виокремити три варіанти стягнення аліментів з боржника, який проживає за кордоном, кожен з яких має свої юридичні особливості у реалізації.
Першим кроком при запущені механізму стягнення аліментів з-за кордону стане з’ясування чи укладено між Україною і тією державою, в якій проживає боржник, міжнародний договір про надання правової допомоги та чи є дана держава учасником Конвенції про стягнення аліментів за кордоном. Саме від цього буде залежати спосіб і порядок стягнення аліментів.
Позасудовий порядок
У випадку наявності діалогу між батьками, найкращим шляхом у вирішенні питання стягнення аліментів є мирне вирішення спору і укладення договору про утримання дитини. Такий договір дозволяє достатньо швидко вирішити наявну проблему, позбавляє виснажливої довготривалої судової тяганини і якнайкраще відповідає інтересам самої дитини.
Рекомендуємо, укладаючи такий договір, прописувати обов’язок виконання зобов’язання з утримання шляхом забезпечення дитини нерухомим майном або ж виконанням усього зобов’язання одним платежем. Тобто не використовувати прив’язки до щомісячних чи будь-яких інших строкових виплат, систематичних зобов’язань, адже це значно ускладнить процес виплати аліментних платежів у майбутньому.
Зверніть увагу, що у випадку, коли боржник є громадянином України та виїжджає за кордон на постійне місце проживання до держави, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, він зобов’язаний сплати всі аліменти на утримання дитини наперед.
Так, батько (мати), який виїжджає, має подати до паспортного органу за місцем постійного проживання в Україні документ, що підтверджує виконання аліментних зобов’язань, – нотаріально засвідчену заяву про відсутність в одержувачів аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів або нотаріально засвідчену копію постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження (якщо стягнення аліментів проводилося за рішенням суду).
Рішення українського суду про стягнення аліментів
Положення Закону України «Про міжнародне приватне право» надають можливість українським судам розглядати справи про стягнення аліментів з іноземних громадян, у випадку, якщо позивач має місце проживання в Україні.
З метою подальшого виконання рішення українського суду за кордоном, вимоги в позовній заяві про стягнення аліментів бажано ставити в твердій грошовій формі, а не у частці (відсотковій формі).
Після отримання рішення українського суду і набрання ним законної сили, його необхідно визнати на території тої держави, де проживає боржник. Адже виконати в Україні його буде неможливо у зв’язку із відсутністю майна боржника (якщо воно дійсно відсутнє).
Для цього необхідно подати отримане судове рішення разом із заявою та клопотанням про його визнання та виконання, додаючи до клопотання визначений перелік документів, до територіального управління юстиції за місцем реєстрації позивача. Усі документи подаються з перекладом на мову тої країни, де воно має бути виконано.
Отримані документи представник територіального управління юстиції пересилає до відповідного органу іноземної країни для його виконання. Але, слід враховувати, що не всі рішення українських судів можуть бути визнаними іншою державою і підлягатимуть виконанню.
Рішення іноземного суду про стягнення аліментів
Третій спосіб стягнення аліментів за кордоном – це звернення до суду іноземної держави та отримання рішення, яке безпосередньо буде виконуватись за місцем проживання боржника або знаходженням його майна.
Даний спосіб можна використовувати, коли немає рішення українського суду про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном, коли рішення подібних суперечок здійснюється згідно із законодавством іноземної країни за місцем проживання відповідача, коли необхідно вирішити питання про збільшення розміру аліментів, а також у випадках, коли відсутній договір про правову допомогу між країнами, що унеможливлює виконання рішення українського суду на території іноземної держави.
Звернутися до суду іноземної держави можна через територіальне управління юстиції за місцем реєстрації стягувача.
У такому випадку до територіального управління юстиції подається звернення про вирішення питання про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном та заява про стягнення аліментів разом із пакетом відповідних підтверджуючих документів. Весь пакет документів повинен бути перекладений на мову країни, в якій буде відбуватися стягнення аліментів, і офіційно засвідчений.
Далі територіальне управління юстиції передає повний пакет документів у відповідний орган країни, в якій проживає боржник, для розгляду заяви по суті і стягнення аліментів у разі вирішення питання на користь стягувача аліментів. Про хід просування розгляду справи уповноваженим органом іноземної країни територіальний орган Мін’юсту зобов’язаний регулярно повідомляти заявника.
Даний спосіб є найкращим серед інших судових механізмів стягнення аліментів. Такий варіант зменшує процесуальний час, який витрачає позивач, коли йде через визнання рішення суду України, зменшує кількість документів, які необхідно подавати до різних інстанцій та суттєво мінімізує витрати, адже фактично спір буде зводитись до процесу в одному суді.
Стягнення аліментів з боржника, який постійно проживає за кордоном або є громадянином іншої держави, є непростим і зазвичай довготривалим процесом (може тривати більше року часу).
Обираючи той чи інший спосіб стягнення аліментів на дитину, слід враховувати перелік важливих факторів: країну проживання платника аліментів, наявність міжнародного договору між Україною і державою проживання боржника, наявність чи відсутність майна боржника на території України, чи працевлаштований він (вона) за кордоном, об’єктивні обставини у яких перебуває сама дитина, її вік і потреби тощо.
Загалом, на сьогоднішній день законодавство нашої держави та міжнародні договори, учасницею яких є Україна, дозволяють вирішувати питання, пов’язані з батьківською відповідальністю щодо утримання дітей, незалежно від громадянства і місця проживання батьків і дітей.
Вам може сподобатись