Слабкі місця нового закону та ризики для власників ТОВ

Новий закон про товариства з обмеженою й додатковою відповідальністю від 06.02.2018 № 2275-VIII набирає чинності вже 17 червня 2018 року. І окрім широких можливостей для засновників товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, закон може створити й негативні наслідки.

Про основні новації закону ми вже писали тут.

Тепер же хочемо зосередитися на можливих негативних наслідках та ризиках, які може принести закон.

Звісно, передбачити регулятивний вплив закону, який ще не набрав чинності, досить важко. Однак прорахувати можливі ризики та способи захисту від них необхідно.

Одним з головних питань, яке викликає різну оцінку, є зменшення переліку обов’язкової інформації в статуті товариства. Новий закон вимагає зазначення в статуті лише найменування (повного та скороченого), переліку органів управління, їх повноважень та порядку прийняття рішень, а також порядку вступу та виходу з товариства.

Чи не найважливішим є те, що перелік учасників та розмір їх часток більше не відображатимуться в статуті.

Зазначене надає змогу вказати мінімум відомостей та істотно спрощує процедуру зміни відомостей про юридичну особу. Адже не потрібно буде щоразу затверджувати нову редакцію статуту.

На думку деяких фахівців звуження переліку обов’язкових відомостей дає змогу включати до статуту спірні положення, які в майбутньому можуть бути використані недобросовісними бізнес-партнерами для захоплення контролю над товариством.

Також неоднозначну оцінку викликають корпоративні договори, зважаючи на відсутність потреби їхнього нотаріального посвідчення, а отже – вразливість до фальсифікації.

Крім того, на відміну від чинного, новий закон не вимагає сповіщати товариство про укладення такого договору.

Безвідклична довіреність – ще одна новація, яка може мати ризиковані наслідки. Вона вже передбачена чинним законодавством та залишається в новому законі. Як бути з повіреним якщо щось піде не за планом в умовах неможливості скасування довіреності?

Норми нового закону частково суперечать чинному закону про державну реєстрацію. Новий закон передбачає можливість ухвалення змін до статуту, в той час коли закон про держреєстрацію передбачає лише затвердження його в новій редакції.

Новий закон недостатньо чітко регулює процедуру виходу учасника, який має менш ніж 50 % у статутному капіталі. Так, закон зазначає про відсутність потреби отримувати згоду загальних зборів. Таким, що вийшов, учасник вважається з моменту державної реєстрації змін.

Відповідно, у разі подання таким учасником заяви про вихід державному реєстратору, підстав для відмови у проведенні реєстраційних дій за новим законом не буде. Однак, як бути зі зменшенням статутного капіталу та виплатою вартості частки не зрозуміло.

Якщо ж державний реєстратор відмовить у здійсненні реєстраційної дії, наскільки законною буде така відмова?

Звісно, зазначений порядок може бути деталізований у статуті товариства, однак всім відомі випадки «переписування» норм закону у статут. Тому відсутні гарантії достатньої урегульованості цього питання.

У Мін’юсті звертають увагу на здійснення контролю за діями державних реєстраторів та існування у відомстві антирейдерської комісії, уповноваженої розглядати скарги на неправомірне використання можливостей корпоративного управління.

Звісно, можна сподіватись на добросовісність державних реєстраторів або на ефективність антирейдерської комісії та своєчасність її реагування. Однак, сама лише відмова таким реєстраторам у доступі до реєстру навряд є дієвим способом боротьби, а розмір розміщеного на сайті Мін’юсту переліку держреєстраторів та нотаріусів, яким обмежено доступ, свідчить про досить значні масштаби проблеми.

Натомість, можна попереджати ризики шляхом підготовки якісних установчих документів, нотаріального посвідчення корпоративних договорів та постійного контролю за своїм бізнесом та активами.

Зважаючи на те, що ТОВ є однією з найпоширеніших форм бізнесу в Україні, новації та ризики закону матимуть істотний вплив на діяльність таких юридичних осіб.

А тому засновникам товариств важливо бути уважними в нових законодавчих реаліях та не нехтувати послугами юристів при розробці статуту, внесенні до нього змін та підготовки інших документів.

Стане новий закон кроком вперед у напрямку поліпшення умов ведення бізнесу чи спричинить більше загроз та рейдерських захоплень покаже час.

Але краще не ризикувати, складати статут з точки зору максимальної захищеності від конфліктів у майбутньому, закріплювати в ньому чіткі положення, детально аналізувати корпоративні договори та посвідчувати їх у нотаріуса.

Плата за якісну підготовку документів та їх нотаріальне посвідчення є нічим на фоні тих ризиків, які несе недбале ставлення до реєстрації власного бізнесу. В подальшому піде в рази більше коштів та зусиль на відбиття рейдерської атаки та захист своїх прав та законних інтересів в судах.

Наше Адвокатське об’єднання може здійснити для Вас якісну підготовку документів для реєстрації бізнесу з урахуванням всіх Ваших побажань. Це допоможе Вам уникнути неоднозначності змісту установчих документів та конфліктів між засновниками у майбутньому.