У грудні всіх людей можна поділити на два типи: тих, що прагнуть встигнути щось завершити до кінця року, та тих, хто вже відклав все на наступний. На нашу думку, грудень – саме час повернути погляд назад та підбити підсумки року в діяльності бізнесу.
2018-й – це рік, багатий на зміни у корпоративному регулюванні, при чому часто зміни у регулюванні тих самих відносин. Але про все по черзі.
Спочатку був договір про реалізацію прав… (корпоративний?)
У лютому набрали чинності зміни (1984-VIII, від 23.03.2017) до Закону “Про господарські товариства”, які запроваджували поняття договору про реалізацію прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю. І хоча термін “корпоративний договір” формально введений не був, бізнес спільнота чудово усвідомлювала характер договорів, що регулювалися доданою статтею 51-1.
Назва ж закону про внесення змін (“щодо корпоративних договорів”) чітко давала можливість зрозуміти його спрямування.
І хоча формально стаття 6 Цивільного кодексу завжди дозволяла укладати будь-які договори, незалежно від того передбачені вони чинним законодавством чи ні, сторони завжди більші надії покладають на “легалізований” договір.
Отже, 18 лютого з’явилось законодавче підґрунтя для корпоративних договорів, а точніше – для договорів про реалізацію прав учасників товариств.
Зазначений закон ввів також поняття та надав можливість видавати безвідкличну довіреність. В реаліях України її застосування викликає багато питань та зовсім не викликає довіри, однак така довіреність є невід’ємним атрибутом shareholders agreements в системі загального права. І якщо в Україні учасника, який видав таку довіреність, обов’язково “пустять” на загальні збори та ще й врахують його голос, то в країнах загальної системи така ситуація неможлива.
Але відповідь, як завжди, дасть судова практика. Поки що тільки невідомо коли.
І якщо Ви подумали, що після лютого всі кинулись укладати корпоративні договори, то ні, не кинулись. І на це було декілька причин.
По-перше, інститут корпоративного договору все-таки новий для України. А тому, не кожен засновник товариства розуміє їхнє призначення, мету, переваги та можливості.
По-друге, в лютому вже був підписаний і опублікований закон, якому через чотири місяці судилося скасувати нововведення щодо “договору про реалізацію прав”, закріпити поняття корпоративного договору та лібералізувати законодавство про ТОВ та ТДВ наскільки це тільки було можливо.
Новий закон про товариства
17 червня набрав чинності Закон “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” (2275-VIII, від 06.02.2018). Що ж приніс новий закон?
Спрощення багатьох процедур, меншу залежність від статуту, можливість не зазначати в ньому непотрібних відомостей, оптимізацію управління, можливість використання технологій (відеоконференція) та чіткішу процедуру виходу.
Однак крім широких можливостей на власний розсуд врегулювати діяльність товариства, укласти корпоративний договір чи продати частку без внесення змін до статуту, новий закон приніс багато неточностей та питань, а деякі процедури, можливо, ускладнив.
Скажімо для зміни переліку засновників за новим законом не обов’язково змінювати статут, залучати товариство, а заявником є, до прикладу, відчужувач частки.
Однак така процедура полегшує життя лише у випадку, якщо в статуті не визначений перелік засновників або якщо між учасником, що виходить, та товариством існує конфлікт.
У разі ж мирного існування – замість однієї реєстраційної дії необхідно вчинити декілька: спочатку щодо зміни складу учасників, а потім
– щодо внесення змін до статуту. Якщо раніше все можна було оформити одним протоколом, то за новим законом для різних реєстраційних дій передбачені різні заявники.
Неоднозначним лишається питання укладення цивільно-правового договору з головою колегіального виконавчого органу. Якщо такий договір можна розірвати (ч. 7 ст. 39), то, очевидно, він може бути укладений. Тільки от ніхто не спитав про це у фіскалів. Чекаємо поки хтось спитає у фіскалів або в суду.
Таких питань до закону існує багато, а негайної відповіді на них чекати не слід. Потрібно хоча б кілька років для напрацювання позицій застосування нормативних актів.
У сфері перевірок було “гаряче” цілий рік: “розумний” мораторій та драконівські штрафи від Держпраці.
Законом про держбюджет на рік, що минає, надано Кабміну право вивести з-під дії мораторію певні органи, які “готові” застосовувати ризикоорієнтований підхід, а не виконувати плани стягування штрафів.
І вже 18 грудня 2017-го Кабмін затвердив такий перелік. А отже, в 2018-й ми увійшли під страхом призначення планових перевірок ДФС, ДАБІ, екоінспекції, лікслужби, Держпродспоживслужби, ДСНС, низки інших органів, але головне – Держпраці.
Введення так званого “розумного мораторію” в кінці минулого року фактично призвело до його скасування, зважаючи на досить широкий перелік органів, на яких мораторій не поширювався.
Але часткове скасування мораторію – не найстрашніше. Про планові перевірки ми хоча б знаємо: можемо перевірити наявність своєї компанії у плані на наступний рік, отримуємо повідомлення за 10 днів та, відповідно, маємо хоч якийсь час.
Але найстрашніший цьогорічний “ворог” бізнесу – Держпраці – не попереджає.
А ще – має низку власних підстав для проведення інспекційних відвідувань, обґрунтованість яких оспорити можна в кращому випадку в суді. Крім додаткових підстав для проведення перевірок Держпраці має низку власних поглядів на свій особливий статус, а також на повноваження інспекторів. І поставити крапку чи дати обгрунтовану відповідь у суперечці часто вдається тільки суду.
Вересневе розпорядження Уряду про посилення перевірок у сфері оформлення трудових відносин ще більше розпалило вогонь, а новини про штрафи у кілька мільйонів стали буденністю.
От тільки надмірна свобода інспектора може перетворити Держпраці в серйозний каральний орган. А це вже не ризикоорієнтований підхід, а спосіб наповнення бюджету.
Тому, слідкуйте за основними змінами у законодавстві, що стосується бізнес-середовища, пам’ятайте про свої права та вмійте їх захистити. А якщо виникне така потреба – ми допоможемо.
Олеся Тодорюк,
юрист Адвокатського Об’єднання «Бачинський та партнери»,
помічник адвоката Андрія Кавчука, керівника практики
корпоративного права та комплаєнсу
Вам може сподобатись