У цій статті розкажемо за основне, що треба знати про таку підставу звільнення як згода сторін.
Вказана підстава звільнення передбачена пунктом 1 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю (далі – «КЗпП України») (посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08), де зазначено, що угода сторін є підставою розірвання трудового договору.
Угода – це домовленість її сторін про щось, отже угода сторін щодо розірвання трудового договору передбачає узгодження волевиявлення як працівника, так і роботодавця про припинення трудових відносин, а також його умови, зокрема час, з якого трудовий договір буде розірваним.
Законодавець ніяк не обмежує «панування волі» сторін при визначенні умов такої угоди, вона може бути укладена, зокрема:
- у будь-який час, зокрема, під час «лікарняного», відпустки, відрядження тощо, менше ніж за два тижні перед звільненням і т. д.;
- незалежно від того, чи є трудовий договір строковим або безстроковим;
- незалежно від того, чи укладений трудовий договір є контрактом;
- незалежно від того, чи трудовий договір укладено у виді єдиного документа або їх сукупності, чи працівника було прийнято на роботу без їх підписання (за заявою тощо).
Законодавцем не передбачено обов’язковості письмової чи якоїсь іншої конкретної форми укладення такої угоди.
Також корисно: Увільнення від роботи на час мобілізації.
Заява на звільнення за згодою сторін
Зважаючи на останнє формально домовленість може відбутися як шляхом підписання працівником та роботодавцем окремого документу про розірвання трудового договору або ж завдяки обміну листами, заявами, тощо, так і навіть в усній формі.
Більше того, в окремих випадках домовленість може відбутися шляхом вчинення працівником або роботодавцем у відповідь на пропозицію іншої сторони про припинення трудового договору конклюдентних дій, у тому числі шляхом допущення так званої «мовчазної згоди» із пропозицією.
Про це зазначається, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №222/438/17-ц (посилання: http://reyestr.court.gov.ua/Review/77607457) та від 20 червня 2019 року у справі №264/2678/17 (посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82635922)
Не зважаючи на те, що угода про звільнення може бути укладена у будь-який спосіб та формі, рекомендуємо складати відповідні документи та звертаємо Вашу увагу на те, що вартує чітко зазначати в них істотні деталі домовленості, зокрема, строк розірвання трудового договору, угоду сторін як підставу припинення трудових відносин тощо.
Так, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі №591/1375/19 (посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829790) зазначається, що відсутність у заяві конкретної дати звільнення свідчить про відсутність волевиявлення працівника на припинення трудового договору за взаємною угодою сторін.
Одразу звертаємо увагу на те, що домовленість про розірвання трудового договору повинна існувати на момент видання наказу про звільнення, а також на те, що до моменту видання такого наказу працівник може «анулювати», відкликати раніше надану згоду заявивши про це, звернувшись до роботодавця із відповідною заявою або ж в інший спосіб.
Зазначене підтримується судовою практикою вищих судових інстанцій, зокрема постановою Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 524/3490/17-ц (посилання: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80805727) де вказано, що при розгляді спорів щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за угодою сторін суди повинні з’ясувати:
- чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою;
- чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення;
- чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін.
Читайте також: Про зміни в організації трудових відносин в умовах воєнного стану.
Звільнення за згодою сторін та підстави розірвання трудового договору
Угоду сторін про розірвання трудового договору належить відмежовувати від інших передбачених КЗпП України підстав звільнення, оскільки вони можуть мати самостійні відмінні підстави та умови, а також відмінні правові наслідки.
На зазначене, зокрема, звертає увагу Верховний Суд у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 487/5015/16-ц (посилання: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80783165).
У вищезгаданій постанові Верховний Суд пише, зокрема, що згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення не означає, що трудовий договір може бути припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, якщо сторони не досягли домовленості про припинення трудового договору саме з цієї підстави (за угодою сторін).
Так, якщо говорити про звільнення за власним бажанням працівника, то його підстави і умови порівняно зі звільненням за угодою сторін є обмеженими, конкретними та чітко визначаються у статті 38 КЗпП України (у випадку безстрокового трудового договору) та статтею 39 КЗпП України (у разі, коли трудовий договір є строковим).
Щодо правових наслідків звільнення за власним бажанням працівника порівняно зі звільненням за згодою сторін, то такими є, зокрема, можливість особи отримати допомогу по безробіттю починаючи лише з 91 дня з моменту постановки на облік у центрі зайнятості.
У разі ж звільнення за угодою сторін особа може отримати допомогу по безробіттю вже з 8 дня постановки на облік у центрі зайнятості.
Останнє визначено частиною 3 статті 22 та частина 4 статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14)
У разі звільнення за угодою сторін за роботодавцем числиться, зокрема, обов’язок в день звільнення виплатити працівнику всі суми, що йому належать:
- заробітної плати з урахуванням всіх її складових;
- грошової компенсація за всі не використані дні щорічної відпустки (а також додаткових відпусток у випадках, визначених законом);
Якщо працівник у день звільнення не працював, виплата здійснюється не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Вас також може зацікавити: РРО для ФОП – кому потрібно використовувати.
При цьому також відмітимо, що у разі звільнення за угодою сторін виплата вихідної допомоги не передбачена.